×

Вікторина «Знаю Полтаву»: Куточок щасливого дитинства у парку «Перемога»

Початок літа для дітей, як початок нового життя. Позаду навчальний рік у школі, попереду – найдовші літні канікули. А ще 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей. Для всіх дорослих це гарний привід нагадати про те, що діти мають свої права, яких потрібно дотримуватися і захищати. Діти також потребують захисту від фізичного та психічного насилля. Свято вперше було засновано у 1925 році в Женеві на світовій конференції за добробут дітей, де була проголошена необхідність соціального захисту їх прав. Після Другої світової війни, коли проблеми збереження здоров’я і благополуччя дітей були як ніколи актуальні, у листопаді 1949 року в Парижі відбувся конгрес Міжнародної демократичної федерації жінок. На ньому прийняли рішення про щорічне відзначення 1 червня Міжнародного дня захисту дітей.

Перше відзначення відбулося в 1950 році у п’ятдесяти одній країні світу, в тому числі і в колишньому СРСР. До нашого часу ця дата збереглася у сорока восьми державах. 27 вересня 1991 року незалежна Україна приєдналася до Конвенції ООН з прав дитини. Міжнародний день захисту дітей 1 червня у нашій країні встановлений відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року.

З початку нападу РФ на Україну на території Донецької та Луганської областей загинули більше ніж 240 дітей, ще 56 зникли безвісти, поранено та травмовано за даними різних джерел від 167 до понад 500 малолітніх українців. 1 червня 2021 року Верховна рада України встановила нову пам’ятну дату – День пам’яті дітей, які загинули від збройної агресії Росії. Вона відзначатиметься щороку 4 червня. Дата вшанування вибрана не випадково, адже щорічно саме 4 червня відзначається Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії, заснований 19 серпня 1982 року Генеральною асамблеєю ООН. За даними UNISEF в Україні близько півтора мільйона дітей потрапили в зону впливу збройного конфлікту, півмільйона вивезені на підконтрольну територію, 430 тисяч дітей страждають від психічних травм, зруйновано 750 навчальних закладів, два мільйони населення наражаються на небезпеку. Перш за все це мешканці окупованих територій та ті, хто залишився в сірій і прифронтовій зонах, а також переміщені особи. Статус дітей постраждалих внаслідок воєнних дій отримали 66491 особа.

В усі часи найвразливішою і найменш захищеною частиною суспільства були і залишаються діти. Навіть у ХХІ столітті в умовах, де немає війни, діти інколи страждають від булінгу та різного роду насильства. Після революційного перевороту 1917 року в умовах розрухи і соціального зубожіння в Україні стали безпритульними майже мільйон дітей. Восени 1918 року за ініціативи полтавської інтелігенції у нашому місті була створена благодійна організація Ліга порятунку дітей. Почесним головою обрали її ідейного натхненника письменника-гуманіста В.Г.Короленка. Головною метою Ліги у першу чергу визначалася турбота про дітей-сиріт і безпритульних, порятунок їх від голоду. Піклувалися не тільки про українських дітей. Так на початку 1919 року за допомогою Центросоюзу і Полтавського сільгосптовариства голодним дітям Москви і Петрограда Ліга відправила два ешелони по 32 вагони продовольства. Навесні і влітку того ж року до Полтави з цих міст евакуювали понад дев’ять тисяч дітей, які були врятовані від голодної смерті. За десять років діяльності з 1918 по 1928 роки Полтавська Ліга порятунку дітей врятувала сімдесят п’ять тисяч маленьких громадян.

– У Полтаві кінця 1960-х початку 1970-х років основними локаціями святкування Міжнародного дня захисту дітей були площа перед театром ім. Гоголя і парк відпочинку «Перемога», – розповів читач Сергій Зозуля. – На площі відбувалися офіційні дійства за участю влади, а у парку, як тоді казали, народні гуляння. Цього дня для дітей влаштовували різноманітні розважальні заходи, дитячі спортивні змагання, конкурси з подарунками, концерти дитячих колективів, всілякі виставки дитячої творчості та пізнавальні вікторини. Багато років в цей день найбільш популярний серед дітей був конкурс малюнку крейдою на асфальті. Традиційними для цього свята стали доброчинні акції, нагороди, призи. У парку цілий день працювали всі атракціони, в алеях повсюди велася широка торгівля солодощами, морозивом, газованими напоями і «солодкою ватою».

У 1950-х роках дитяча карусель і гойдалки «човники» працювали лише у Сонячному парку. На початку 1960-х років всю цю техніку перебазували до парку «Перемога» і відтоді це стало єдине місце у Полтаві, де можна покататися на атракціонах. Тут відпочивали з дітьми і цілими родинами декілька поколінь полтавців. Для створення зони розваг на парковому майданчику встановили справжній американський літак «Дуглас ДС-3 Дакота», в салоні якого показували дітям мультфільми, а також «Оглядове колесо». Світлина вікторини зроблена наприкінці 1960-х років у парку «Перемога». Швидше за все це звичайний літній вихідний день. Батьки колихають дітей на безкоштовних маленьких гойдалках і на великих, справжніх «човниках», квитки на які продавалися в касі-ятці у вигляді ракети. Праворуч на фото нижня частина парашутної вежі. До великого кільця, що звисає з неї, прив’язували купол та парашутні стропи з якими сміливці стрибали з тридцятиметрової висоти. З огляду на те, що під вежею встановлені гойдалки і лави для відпочинку, стрибки вже давно не проводяться. У білому будиночку з димарем на даху, який видніється за вежею, багато років була «Більярдна», а в часи перебудови – кімната дитячих гральних автоматів. Побіля нього праворуч пролягає бічна алея парку від Першотравневого проспекту до паркових майданчиків – танцювального і далі до оглядового на верхівці схилу. Позаду фотографа і ліворуч залишилися карусель, великий дерев’яний круглий павільйон атракціону «Колесо сміху», адмінбудівля парку і «Оглядове колесо», а праворуч – літак і танцмайданчик. Згодом, ліворуч від більярдної, на місці агітаційних стендів, встановлять скляний павільйон «Кімнати сміху» з кривими дзеркалами. До діючих атракціонів додадуться нові «Винищувачі», «Ромашка», «Сюрприз», «Ланцюгова карусель». Частина з них попри поважний вік працює і досі. У другій половині 1980-х років на центральній алеї парку «Перемога» літньої пори декілька років поспіль гастролював чехословацький парк атракціонів «Луна парк». Квитки коштували в рази дорожче ніж на вітчизняні гойдалки і каруселі, та це було того варто. В дитинстві багато хто з нас прагнув і шукав всіляких пригод і відкриттів. Загадковою територією для нас, хлопчаків 1960-х років було тепличне господарство полтавської контори «Зеленбуду». Воно розташовувалося біля підніжжя південного схилу паркової гори, а в’їзд до нього був з вулиці Нижньомлинської. За рядами справжніх скляних теплиць, в яких вирощували розсаду квітів для озеленення і облаштування квітників на вулицях в парках і скверах міста, виднілися декілька заґратованих дверей за якими приховувалися якісь потаємні ходи, що вели в глибину схилу. Нас цікавили саме вони. Підібратися туди було ніяк не можливо. Територія охороняв сторож з собаками, а з боку парку по схилу пагорба і низом була щільна загорожа з чагарників та колючого дроту. Деякі шукачі пригод, тікаючи від собак, жбурляли в них камінням, яке часто-густо чомусь улучало у скло теплиць. Міліція, що приїздила на виклик сторожа, зазвичай нікого не ловила, бо хлопці виявлялися спритнішими за неї. З того часу минуло більш ніж півстоліття.

Сьогодні у цей куточок нашого міста краєзнавці водять екскурсії. Виявляється, насправді ніякі то не підземні ходи, а лише невеличкі склепінчасті гроти в земляному схилі, муровані цеглою середини ХІХ століття. Існують різні думки з приводу їх призначення. За однією – це старовинні винні підвали, за іншою вхідні льохи для зберігання саджанців, та найімовірніша – це колишні приміщення для обігріву відвідувачів міського саду у холодну пору. Всередині них були облаштовані великі каміни, які розпалювали і доглядали за ними робітники саду, а також лави для відпочинку.. Можливо, навіть, що гостей тут частували гарячими напоями та смаколиками.

Запитання до 169-го етапу вікторини «Знаю Полтаву»: який навчальний заклад зображений на фото 1970-х років?

Наші реквізити: 36000 м. Полтава а/с 50, телефон 509-331, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua

Фото з Державного архіву Полтавської області