×

Вікторина «Знаю Полтаву»: Легкоатлетична естафета напередодні Олімпіади-80

На світлині вікторини об’єктив фотографа закарбував миттєвість підготовки до нагородження переможців весняної легкоатлетичної естафети у Полтаві. Цей традиційний спортивний захід проводиться у нашому місті з повоєнних часів навесні до Дня Перемоги і Дня преси та восени до Дня визволення Полтави від німецько-фашистських загарбників. На столі бачимо плакати із символікою «Олімпіади-80» (ХХІІ Літніх Олімпійських Ігор), що й дає можливість передбачити рік проведення заходу. Проте, це фото може бути не обов’язково 1980 року, а й раніше, бо талісман Ігор – ведмедика Мишка, створив художник Віктор Чижиков у грудні 1977 року.

Розуміючи, що продукція із символікою «Олімпіади-80» буде прибутковою, нею почали прикрашати товари широкого вжитку ще наприкінці 1970-х років. В усіх обласних центрах України одне, або декілька підприємств, випускали сувеніри. На Полтавському фарфоровому заводі виготовили 26 тисяч великих і маленьких олімпійських ведмедиків, які відправили до Москви, Ленінграду, Києва, Мінська, Риги, Харкова та у торговельну мережу Полтави. Окрім того, на заводі випустили 7,7 тисяч пар чашок з блюдцями з олімпійською символікою, а також велику кількість фарфорових медалей із зображенням Мишка-олімпійця та українським квітковим орнаментом. Полтавський експериментальний завод українських сувенірів до «Олімпіади-80» за ескізами полтавських художників О.Перепелиці, В.Бернацького і киянки Л.Корінь викарбував мільйон значків на олімпійську тематику. За даними Оргкомітету ХХІІ Літніх Олімпійських Ігор в Москві – загалом товарів з символікою «Олімпіади-80» випустили на 5,5 мільярдів рублів. Завдяки Олімпіаді-80 було збудовано, чи реконструйовано чимало спортивних споруд, готелів, залізничних вокзалів, аеропортів, тощо.

– В період підготовки до Олімпіади-80 колективи всіх спортивних товариств проводили роботу з популяризації спорту серед населення, – розповів читач Сергій Зозуля. – Місце старту, що бачимо на фото вікторини, добре відоме полтавцям – це біля скверу з фонтаном поряд з кінотеатром ім. І.П.Котляревського з боку вулиці Жовтневої (сучасна Соборності). Нині на цім місці скляний купол підземного переходу «Злато місто». Кількість глядачів свідчить про небайдужість полтавців до спортивних подій рідного міста. На столі, прикрашеному олімпійськими плакатами, викладені запасні естафетні палички і вишикувалися кубки переможцям. Праворуч до столу прикріплена схема проходження легкоатлетичної естафети. Її маршрут пролягав вздовж усієї вулиці Жовтневої (Соборності): від місця старту до дзвіниці на Червоній (Соборній) площі, в зворотному напрямку – до площі Зигіна, звідти до місця старту, де і фінішує. Дорожній рух по маршруту естафети на час проведення заходу перекривали працівники ДАІ. З роками, із зростанням інтенсивності транспортного потоку, місце проведення традиційних естафет перенесли на Першотравневий проспект до парку «Перемога». Наприкінці 1970-х років рівень життя переважної більшості населення країни Рад був далеким до рівня життя населення західних країн. Московська «Олімпіада-80» повинна була стати масовим пропагандистським святом для демонстрації успіхів розвинутого соціалізму. Задля цього робилося все можливе. Радянські люди під час ХХІІ Літньої Олімпіади дізналися про безалкогольний напій «Фанта», фінську ковбасу «Салямі», соки у вакуумнім пакуванні з соломинкою, пиво в бляшанках, не знані досі марки югославських та американських сигарет за дивовижними цінами, заморські ананаси, джеми, жуйки. З того часу в молодіжну моду одягу і взуття входять три смужки та фірмовий трилисник «Адідас».

За традицією, напередодні відкриття змагань до країни їх проведення з грецької Олімпії несуть вогонь, щоб запалити його над олімпійським стадіоном на час проведення Олімпіади. Ця смолоскипова естафета символізує добру волю та єдність. Загальна протяжність естафети Олімпійського вогню ХХІІ Літньої Олімпіади становила 4836 км. Приблизно п’ять тисяч атлетів несли вогонь «Олімпіади-80» по дорогам Греції, Болгарії, Румунії, України, Росії. Україною маршрут пройшов від молдовського кордону через Чернівці, Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Вінницю, Житомир, Київ, Лубни, Полтаву, Чутове, Харків і до російської території.

Територією України естафета стартувала 7 липня 1980 року. Учасників цього дійства обирали міста, через які проносили священний вогонь, спортивні федерації та спонсори. Потрапити до складу щасливчиків змогли не всі. Їх ретельно відбирали з поміж сотень найкращих претендентів, адже пробігти дистанцію в один кілометр зі смолоскипом у руці, не кожному під силу. Крім спортивної підготовки звертали увагу на зовнішність атлета. При наявності на тілі татуювань, одразу бракували, не зважаючи на досягнення та титули – аби не соромити «образ радянської людини».

По території Полтавської області факелоносці несли вогонь трасою Київ-Харків від Пирятина до Чутового. Сонячного теплого дня 12 липня 1980 року олімпійський вогонь запалав у церемоніальній олімпійській чаші на стадіоні «Колос». На святі олімпійського вогню «Здрастуй вогонь Олімпіади-80!» у Полтаві побували понад 35 тисяч людей. В естафеті взяли участь 250 спортсменів, яких відібрали з п’яти тисяч претендентів. Кандидатури на цю почесну місію відбирав Обласний комітет фізичної культури і спорту серед первинних фізкультурно-спортивних організацій Полтавщини. Лідерами у підготовці спортивних кадрів завжди виступають навчальні заклади всіх рівнів. В період підготовки і проведення ХХІІ Літніх Олімпійських Ігор майже на кожному підприємстві діяли первинні організації різних спортивних товариств. Головною задачею цих громадських формувань стояло залучення робітників до занять фізкультурою та спортом, підготовка інструкторів виробничої гімнастики, проведення заводських спартакіад, участь у міських та обласних спортивних заходах.

– На Полтавському електромеханічному заводі на той час існувала потужна і численна первинна організація ДСТ «Зеніт», яку очолював справжній фахівець своєї справи Владлен Циков, – продовжує Сергій Зозуля. – У складі факелоносців Полтавщини були і двоє заводських спортсменів – ветеран війни, неодноразовий призер з лижних перегонів «Північне сяйво», Майстер спорту інженер А.В.Мальцев та аматор-бігун, КМС з важкої атлетики слюсар А.Є.Штахман. Своїми враженнями і спогадами про подію вони ділилися перед заводчанами та учнями підшефних шкіл.

Також дякуємо за правильну відповідь постійній читачці Тетяні Кириченко.

Запитання до 142-го етапу вікторини «Знаю Полтаву» буде присвячене Дню працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження в Україні: де й коли відбувся цей книжковий ярмарок? Розкажіть, які знаєте магазини, що торгували книгами у Полтаві?

Наші реквізити: 36000 м. Полтава а/с 50, телефон 509-331, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua

Фото з архіву «ПВ»