Вулиця Небесної Сотні (колись Леніна, Мало-Петровська) – головна транспортна магістраль Полтави, що поєднує мікрорайони Дублянщину, Поділ, Леваду та Південний вокзал із середмістям. Пролягає по території Шевченківського та Подільського районів від вулиці Європейської до проспекту Миру. До неї дотичні вулиці Котляревського, Гоголя, Стрітенська, Конституції, Гагаріна, провулок Першотравневий. На Подолі – вулиці Анатолія Кукоби, Миру та бульвар Богдана Хмельницького. З парного боку, нижче Першотравневого провулку, до вулиці Небесної Сотні примикає Студентський парк.
Нашому сучаснику важко уявити наскільки маленькою була Полтава на початку ХVII століття. Оборонні споруди Полтавської фортеці від Іванової гори сягали території сучасних Петровського та Сонячного парків. Невеличким поселенням за межами міста був Поділ, до якого Мазурівською балкою, вздовж підніжжя Іванової гори, вів узвіз. Мазурівська балка, з відгалуженням Миколаївського яру (Першотравневий провулок), відділяє Іванову гору від Інститутської. Одним з походжень назви балки вважають найменування етнічної групи поляків (мазури). Яр названий Миколаївським через церкву Святого Миколая, збудовану на початку ХVII століття на невеликому виступі плато, котрий з тих пір називався Миколаївською горою. Мазурівською балкою текла річка Полтавка, яка з давніх часів відома, як Лтава, а у ХІХ столітті називалася Старою Полтавкою. Починалася вона з джерел на початку балки (сучасна площа Небесної Сотні) і далі, підживлюючись джерельцями дубового гаю під Миколаївською горою, несла свої води у Ворсклу. Це була єдина річка в межах Полтавської фортеці. Після спалення Полтави у 1658 році повсталими проти Москви військами Гетьмана Івана Виговського фортецю відновили. При цьому звели зовнішній пояс оборони для захисту форштадту, який пройшов по лінії сучасної вулиці Європейської. Від старих фортечних стін до нових укріплень пролягала ґрунтова дорога. Поновлена у 1709 році лінія первинних (1658 року) фортифікацій старої Полтави одночасно слугувала за греблю, яка перегачувала річку Полтавку так, що у фортеці утворився ставок – надійне джерело води на випадок облоги.
У 1817 році за новими планами Полтави 1803-1805 рр. фортечні стіни розібрали, вали розрівняли, рови засипали. На той час джерела у верхів’ї Полтавки пропали і частково пересохле русло засипали теж. Натомість утворилася велика площа, яку назвали Петровською (сучасна територія Петровського і Сонячного парків та площа Небесної Сотні).Звідси в різні боки розходилися вулиці: Велика Петровська (Першотравневий проспект), Ново Петровська (Гагаріна). По Мазурівській балці до Подолу вів Миколаївський спуск (Подільська гора), який в нижній частині продовжувався Різдвяною вулицею, що прямувала до приворсклянських луків де з 1852 року існувала Кінно-Ярмаркова площа. В бік нового центру Полтави від Петровської площі відходила Вулиця Мало Петровська.
В період становлення Полтави як губернського міста у різних його частинах споруджувалися храми, громадські будівлі, особняки заможних містян та будинки козаків і міщан. Після переводу в 1852 році з Ромен до Полтави Ільїнського ярмарку у середмісті будують торгові ряди, готелі, прибуткові будинки. Вулиця Мало-Петровська (Небесної Сотні) також увійшла в торгівельну частину міста. На розі з вулицею Кобеляцькою (Європейська) із сучасного парного боку, наприкінці ХІХ століття знаходилися стайні міського кінського двору і сараї для фаетонів. Навпроти розміщувалася будівля банку «Російська спілка взаємного кредиту» (Сучасна адміністративна чотириповерхівка на Небесної Сотні 1/23). Поруч, на тому місці де нині магазин «Силует» (Небесної Сотні, 1а), до революції знаходилося найбільше у Полтаві ательє мод. Ремісники кравецького цеху мешкали поряд у Карпівському провулку (нині Романа Шухевича, до цього Піонерський). Сьогодні в центральній частині вулиці Небесної Сотні можна побачити деякі історичні будівлі з повоєнною відбудовою. З парного боку – №4 – колишній прибутковий будинок; №8/20 – колишніх духовного та музичного училищ з магазином «Чай К.С.Попових»; №14/18 – будинок з еркерами торговця Д.Зеккеля; №16 – колишній готель «Європейський». З непарного – №9/17 – колишні торгові ряди (нині Кооперативний коледж) та №15/32 – готель «Континенталь» початку ХХ ст.
– Світлина вікторини представляє читачу міський пейзаж центральної полтавської вулиці Леніна (нині Небесної Сотні) більш як півстолітньої давнини, – розповів читач Сергій Зозуля. – Перехрестя з вулицею Котляревського. Прямо підеш – до центру прийдеш, повернеш праворуч – потрапиш до ЦУМу, а ліворуч пройдеш дубовим бульваром з пам’ятником Котляревському на початку, через вулицю Пушкіна до Шевченка, а там поряд і Колгоспний базар. Полтавці вже встигли оцінити зручність тролейбусів, які курсують вулицями міста з вересня 1962 року. На вулиці спекотно, більшість перехожих крокують у своїх справах парним боком, що у затінку будинків. На всій протяжності кварталу тільки два авто, у бік площі Леніна (Небесної Сотні) рухається «ГАЗ-21 Волга», а на світлофорі перехрестя з вулицею Фрунзе (Європейська) зупинився автобус «ГЗ-651». На фото ліворуч внизу за зеленню дерев проглядається кутова частина історичного будинку колишнього музичного училища по вулиці Леніна, 8/20 (Небесної Сотні). Пані з дитиною рухаються повз бульвар Котляревського в напрямку універмагу «Дитячий Світ». Навпроти наріжної чотириповерхової частини житлового будинку по Леніна, 7 (Небесної Сотні) праворуч за кадром залишилася історична будівля колишніх торгових рядів (Кооперативний коледж на Небесної Сотні, 9/17). З повоєнної відбудови частина тодішньої вулиці Леніна, що на фото, складалася з житлових двоповерхівок. Її докорінна реконструкція почалася наприкінці 1950-х років. Першим у 1956 році звели чотириповерховий будинок гуртожитку тресту «Полтавабуд» на розі вулиць Леніна і Фрунзе, 1/23 (Небесної Сотні, Європейська), а завершили у 1959 році житловою чотириповерхівкою, яка на світлині. До цієї шляхетної справи доклали свою майстерність і важку працю полтавські архітектори і будівельники.
Запитання до 167-го етапу вікторини «Знаю Полтаву» приурочуємо до Міжнародного дня музеїв: експозиція якого з полтавських музеїв відображена на фото 1960 року?
Наші реквізити: 36000 м. Полтава а/с 50, телефон 509-331, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua
Фото з Державного архіву Полтавської області
