×

Вікторина «Знаю Полтаву»: Святкувати ювілей Полтави приїздив президент України

Сучасному полтавцю про події, миттєвість яких закарбувало фото вікторини, нагадують назва вулиці 1100-річчя Полтави та пам’ятний знак «Глобус Полтави», або «Колобок», як його ласкаво називають містяни. Його встановили в 1999 році біля входу в Каштанову алею з боку вулиці Сінної напередодні святкування 1100-річчя Полтави.

У липні 1974 року наше місто відзначило своє 800-ліття. На той час вважалося, що його історія бере початок від першої згадки у 1174 році в Іпатіївському літописі, – розповів читач Сергій Зозуля. – Дослідженнями І.Ляпушкіна 1940 року і в 1997–1999 роках археологічними розкопками полтавських археологів на чолі з О.Супруненком доведено більш зрілий вік Полтави. Учені встановили, що заселення слов’янами-сіверянами історичного центру міста на Івановій горі відбулося не пізніше ІХ століття. Відповідно науковцями приймається рішення про офіційне визнання дати перших полтавських поселень 899 роком, і наше місто одразу подорослішало на 275 років. Так у 1999 році в історії Полтави з’явилася кругла ювілейна дата 1100 років від заснування, і місцева влада замість 825-річчя продовжила підготовку до 1100-річного ювілею.

За час своєї першої каденції другий президент України (1994–2005) Леонід Кучма кілька разів перебував на Полтавщині з робочими поїздками. Після його першого візиту 22 лютого 1999 року до Зінькова, де він брав участь у відкритті нового корпусу дитячого будинку-інтернату, стало відомо про святкування на державному рівні 1100-річчя Полтави.

Свій 1100-річний ювілей Полтава святкувала аж три дні з 23 по 25 вересня 1999 року. Ранком 24 вересня літаком до нашого міста на святкування прибув другий президент України (1994–2005) Леонід Кучма зі свитою. Поважні гості разом з керівництвом міста й області відкрили першу чергу дитячої поліклініки на вулиці Нікітченка, що в мікрорайоні Сади-2. Після зустрічі з трудовим колективом Полтавського заводу медичного скла та студентами УМСА президент при парадному шикуванні полтавської міліції в сквері на розі вулиць Дмитра Коряка та Пушкіна взяв участь у відкритті меморіального комплексу з капличкою в пам’ять полеглих правоохоронців на Дмитра Коряка, 3 (арітектори О.Снєжкін і В.Шевченко, скульптори В.Білоус і В.Редько). Жителі приміських Яківців з нетерпінням чекали приїзду Леоніда Кучми, який мав перерізати стрічку і відкрити рух новозбудованим шляхопроводом через залізничну колію Полтава – Ромодан. До цього тут був дерев’яний міст, який руйнувався і створював аварійну ситуацію для автомобілів та залізничного руху. Новобудова з’єднала вулиці Шведська Могила і Нагірна з вулицею Спартака. З часів Полтавської битви 27 червня (8 липня) 1709 року про Полтаву дізнався весь світ. З цією подією у нашому місті пов’язано чимало пам’ятників, історичних місць та історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» з музеєм Полтавської битви. Одним з головних фундаторів і його першим директором став краєзнавець, викладач історії Полтавського Петровського кадетського корпусу, старший радник, підполковник І.Павловський. Новостворений музей розмістився в невеликому будинку, побудованому для нього за проєктом інженера С.Носова всередині огорожі церкви Святого Сампсонія. Пізніше у 1910 році за гроші купця Осипа Судієнка з обох боків до нього прибудували кімнати для зберігання цінних пам’ятних вінків, що покладалися до монументів, пов’язаних з Полтавською баталією, і до Могили російських воїнів під час святкування 200-річного ювілею цієї події. Музей історії Полтавської битви відкрили 26 червня 1909 року у присутності імператора Миколи ІІ та Голови ради міністрів О.Столипіна.

Під час буремних подій 1917–1918 років з музею викрали багато цінних експонатів – зброю, живописні полотна, карти, прапори, речі з срібла і бронзи. У 1918 році Павловський передав залишки експозиції на збереження до Центрального Пролетарського музею Полтавщини (краєзнавчий музей ім.В.Кричевського). Після Другої світової війни музей Полтавської битви розмістили в колишньому будинку інвалідів останньої російсько-турецької війни, зведеному наприкінці ХІХ ст. 23 вересня 1950 року відбулося урочисте відкриття музею. У 1981 році музейний комплекс Полтавської битви отримав статус Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви».

Уже багато років музей Полтавської битви приймає численні екскурсії з різних куточків України і світу. Тривалий час наш музей був таким собі форпостом російської слави, прославляв перемогу Росії в Полтавській битві, яка для України була катастрофою. Та часи міняються. З 1994 року в музеї створено постійну експозицію «Козацька держава». Перебуваючи в Яківцях на історичній землі України, Леонід Кучма не міг не відвідати музею. Відкривши шляхопровід, він завітав і сюди. Після огляду експозиції на вулиці поспілкувався з місцевими школярами. Саме цю зустріч ми бачимо на тогочасному кольоровому фото. У першому ряду другий ліворуч від президента – міський голова Києва О.Омельченко (1999–2006), за Кучмою стоїть голова Полтавської ОДА О.Колєсніков (1998–1999), за ним – голова Полтавської обласної ради О.Полієвець (1998–2002), праворуч від нього крайній на фото – М.Залудяк (з 1998 року радник президента України). Того ж дня ввечері на честь приїзду президента в театрі ім.М.В.Гоголя відбулися збори активу міста, які відкрив тодішній міський голова Полтави Анатолій Кукоба. За сприяння Леоніда Кучми наше місто до 1100-річного ювілею отримало 16 нових тролейбусів.

Запитання до 152 етапу вікторини «Знаю Полтаву»: яка пам’ятка архітектури зображена на фото 1920-х років?

Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, телефон 509-331, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua

Фото з архіву «ПВ»