×

Вікторина «Знаю Полтаву»: Золота осінь у сквері імені Котляревського

Підсумки 128 етапу вікторини «Знаю Полтаву»

Золота осінь у сквері імені Котляревського

Осінь в усі часи дарує людям свою різнобарвну палітру, теплі сонячні дні бабиного літа, першими ранковими приморозками нагадує нам про зиму. На фото ретро-вікторини в осінньому вбранні частина вулиці Європейської (тоді ще Фрунзе) від вулиці Соборності (Жовтнева) до площі 1100-річчя Полтави (Луначарського). Ця площа утворилася на перетині двох найстаріших полтавських вулиць Європейської (Кобеляцька, Фрунзе) та 1100-річчя Полтави (Протопопівський провулок, вулиця Луначарського). Звідси починається і вулиця Небесної сотні (Мала Петровська, Леніна). Усі вони були закладені на початку ХІХ століття.

Вулиця Європейська – найдовша транспортна артерія міста (5,5 км), веде від центральної його частини до автотраси Київ – Харків, переходячи в дорогу на Кременчук. Легкові авто, що на знімку, вишикувалися перед світлофором з парного боку вулиці біля скверу кінотеатру ім. І.П.Котляревського, який залишився позаду фотографа. Багато поколінь полтавців добре пам’ятає цю історичну споруду Дворянського зібрання (1810 р.). Тут, у єдиній на той час у Полтаві парадній залі полтавське дворянство влаштовувало прийоми представників імператорської родини, проводило бали, концерти та спектаклі, як любительські, так і за участі заїжджих артистів. Довкола ріс чудовий парк з квітниками та алеями. Під час урочистостей у ньому запускали феєрверки. Після знищення дворянства як класу, з 1920-х років і майже до самої війни будівлю колишнього Дворянського зібрання віддали під пролетарський клуб ім.К.Маркса, а поряд у сквері працював літній кінотеатр. Перед самою війною приміщення клубу віддали центральній науковій бібліотеці. У 1943 році німці, відступаючи, спалили історичну будівлю. У 1945–1946 роках її відбудували з пристосуванням під кінотеатр, названий іменем І.П.Котляревського (Соборності, 31). У наш час від улюбленого полтавцями кінотеатру залишилася тільки спотворена будівля, яку з усіх боків обліпили всілякі харчевні, а всередині працює концерт-хол «Версаль».

Готуючись відзначити 800-річний ювілей Полтави, провели значну реконструкцію скверу: демонтували павільйон автобусної диспетчерської, що виходив на площу Луначарського, розчистили старі й висадили молоді дерева та кущі, стару огорожу з цегляних стовпчиків, з’єднаних чавунною решіткою, замінили на нову суцільну, з’єднану з фасонного литва (на фото бачимо саме її). Територію скверу праворуч і ліворуч головного фасаду кінотеатру відділили від пішохідної зони та зупинок громадського транспорту великими напівобробленими брилами сірого граніту. 12 липня 1974 року в день святкування ювілею міста у сквері з боку вулиці Жовтневої відкрили новий фонтан. Правда, радував він полтавців недовго, приблизно до святкування у 1999 році 1100-річчя Полтави. У березні 2004 року урочисто відкрили підземний перехід та ТЦ «Злато місто». Там, де був фонтан, тепер виблискує скляний купол. До речі, цей «архітектурний шедевр» зіпсував автентичний вигляд ансамблю Круглої площі, що позбавило внесення її до списку історичної спадщини ЮНЕСКО.

Тоді ж, на жаль, і пішохідну зону навколо скверу з боку вул. Європейської (Фрунзе) віддали на потребу автомобілістів, облаштувавши натомість парковку авто. Це саме там, де на фото перед світлофором зупинилися машини й на турнікеті присів чоловік з газетою в руках, а під дорожнім знаком лежить стос тротуарних бордюрів. Сучасний ряд легкових автомобілів не йде ні в яке порівняння з «Москвичами», «Жигулями», «Волгами» та іншими легковиками, що були 30 років тому. Жовто-червоний автобус ЛАЗ-595 прямує на вулицю Небесної сотні (Леніна, Мала Петровська), яка пролягає у східному напрямку до проспекту Миру на Поділ. Коротенькою, лише в 400 метрів, вулицею 1100-річчя Полтави в бік Круглої площі рухається білий пікап «Іж». Трохи вище праворуч угорі видніється дах довоєнної житлової чотириповерхівки на Європейській, 27/24. На час зйомки на першому поверсі цього будинку працювали магазини «Гастроном» та «Книги», а нині «Львівська майстерня шоколаду» та «Весільний салон». На розі вулиць Європейської (Фрунзе) та з парного боку Небесної сотні (Леніна) в житловій п’ятиповерхівці, 2/1 (її частково видно на фото попереду руху автобуса праворуч), до кінця 1980-х років працювала їдальня «Українські страви». Нині на її площах розміщуються магазин «Світ шкіри і хутра» і кафе «Ботанік».

З непарної сторони на розі цих же вулиць у 1950-ті роки на місці розібраних руйновищ для полтавських будівельників звели чотириповерховий гуртожиток на Небесної сотні, 1/23. З самого початку і донині на першому поверсі на лінії Небесної сотні працює відділення «Ощадбанку». За рогом на Європейській у 1960–1980 роках розміщувалася книжкова крамниця «Передплатні видання» з букіністичним відділом. На жаль, на фото вона ледь проглядається з тіньового боку вулиці. Це було культове місце для книгоманів. Особливо багато полтавців збиралося біля книгарні грудневого вечора напередодні дня оголошеної річної передплати на багатотомні книжкові видання або серії популярних авторів. При цьому ініціатори складали списки черги, влаштовували переклички і вранці, після безсонної ночі, запускали присутніх до крамниці. Щастило, звичайно, не всім. Згідно з укладеною угодою про надсилання за попередньою оплатою виданої книжки, отримуючи її, покупець мав сплатити вартість наступного екземпляру. Про надходження книжки повідомлялося телефоном (у кого він був), іншим – поштовою листівкою. Букіністичний відділ реалізовував старі й рідкісні книжки, що давно вже розійшлися серед населення і тільки випадково, після того, як уже були в користуванні, здавалися власниками на комісійний продаж. Після закриття книгарні її приміщення постійно орендують під заклади торгівлі. Нині там продають професійну косметику. В інших приміщеннях будівлі на Небесної сотні, 1/23, працюють відділення «Полтава-банку», обласні управління «Держмайна» та «Держказначейства» України. Упритул до будівлі колишнього гуртожитку на час зйомки стояла цегляна двоповерхівка початку ХХ століття, у якій розміщувалися різні установи. У 1980-х роках на першому поверсі працював міжміський автоматичний телефонний переговорний пункт з містами СРСР. Розмову можна було почати, опустивши в телефон монету номіналом 15 коп., і потім, для її продовження, за сигналом у слухавці необхідно щоразу поповнювати оплату. Обмін купюр на монети проводив черговий оператор-касир. Років з п’ять тому будівлю розібрали, а на її місці звели сучасний офісний центр на Європейській, 21, з аптекою та відділенням стільникового зв’язку «Vodafone» на першому поверсі.

Запитання до 129 етапу вікторини «Знаю Полтаву»: біля якого пам’ятника ці учні, у якій школі вони могли навчатися?

Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, телефон 50-93-31, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua

Фото з архіву «ПВ»