×

Вільний народе незалежної України!

24 лютого вся Україна почула вибухи й постріли.
І 24 серпня не мала почути слів «з Днем Незалежності». 24 лютого нам казали: у вас немає шансів. Та 24 серпня ми кажемо: з Днем Незалежності, Україно!

За ці шість місяців ми змінили історію, змінили світ і змінилися самі. Тепер точно знаємо, хто справді нам брат і друг. Ми зрозуміли, хто є хто. А весь світ дізнався, хто такі українці. І що таке Україна. Більше ніхто не скаже про неї: це десь там, біля Росії.
Ми почали поважати себе. Зрозуміли, що, попри будь-яку допомогу й підтримку, ніхто, окрім нас, не вигризатиме нашу незалежність. І ми об’єдналися. Ми ще не мали «Хаймарсів», але мали людей, які готові
зупиняти танки голими руками. Не були готові закрити небо, але ми мали людей, які були готові закрити собою рідну землю.

Український народ і його мужність надихнули весь світ. І в ньому все ще перемагає не сила, а правда. Не гроші, а цінності. Не нафта, а люди. Ще вчора світ не був згуртованим. COVID-19 яскраво показав: кожен
сам за себе. За шість місяців Україна це змінила. В усіх світових підручниках з історії буде розділ «Часи, коли світ об’єднала Україна». Коли в демократії знову виросли зуби. Коли тиранія отримує відповідь тією мовою, яку розуміє.

Ми завжди віддавали шану всім борцям за незалежність, називали цей день головним святом, а синьо-жовтий прапор – святинею. Прикладали руку до серця, співаючи Гімн, гордо промовляли «Слава Україні!» і «Героям слава!». 24 лютого нам випало підтвердити слова справами. Цього дня фактично відбувся другий всеукраїнський референдум. Але цього разу сказати незалежності «так» треба було не в бюлетені, а в душі й совісті. Іти не на дільниці, а у військкомати,
тероборону, волонтерський рух, інформаційні війська або ж просто стійко й сумлінно працювати на своєму місці, на повну силу, на спільну мету.

Ми тримаємося шість місяців. Кожен новий день – це нова причина не здаватися. Бо, пройшовши стільки всього, ми не маємо права не дійти до кінця. Раніше ми говорили: мир. Тепер кажемо: перемога. Ми не шукатимемо з терористами порозуміння. Хоча розуміємо
російську мову, яку вони прийшли захищати. І вбили тисячі людей, яких прийшли визволяти. І ми піднімемо руки вгору лише один раз – коли святкуватимемо нашу перемогу. Бо ми не торгуємо своїми землями і своїми людьми. Для нас Україна – це вся Україна. Усі
25 регіонів, без будь-яких поступок чи компромісів.

Донбас – це Україна. Крим – це Україна. І ми їх повертатимемо. Хай яким буде цей шлях. Не хочете, щоб ваші солдати гинули? Звільніть наші землі. Не хочете, щоб ваші матері плакали? Звільніть наші землі. Ось такі прості й зрозумілі наші умови.

Ми зустрічаємо цей день у різних місцях. Хтось – в окопах і бліндажах, у танках і БМП, на морі й у повітрі. Хтось – у дорозі, в авто, вантажівках і потягах. Б’ється за незалежність, доправляючи необхідне тим, хто на передовій. А хтось – у смартфоні чи за комп’ютером.

І теж б’ється за незалежність – збираючи кошти, щоб тим, хто в дорозі, було що везти тим, хто на передовій.

Ми зустрічаємо цей день у різних обставинах, але
з єдиною метою – незалежність та перемога України!

(Зі звернення Президента України Володимира
Зеленського до українського народу
з нагоди Дня Незалежності)