×

Вірші різних років відомих полтавських поетів про Полтаву і полтавців

Люблю Полтаву
Люблю я Полтаву. Як матір люблю.
І нею живу і пишаюсь по праву.
Прославлену в праці і в ратнім бою.
Люблю я Полтаву.
Люблю я Полтаву в квітучих садах
За вдачу її неспокійну ласкаву.
Люблю я Полтаву.
Люблю її площі і сквери її,
І ритми пісенні, і вроду дівочу.
Люблю, як дзвенять на зорі солов’ї,
Як горлиці в нас на бульварах туркочуть.
Люблю я Полтаву, як дощик іде,
І в час, коли сніг припорошує трави,
Люблю я Полтаву.
Люблю я Полтаву. Бо як не любить
Таку мальовничу, просту й величаву!
Іван МАЛИШ, 1969

Незабутнє…
Двадцять третє вересня…
Ця дата для полтавців – пам’ятна стократ.
Разом з сонцем гвардії солдати
Увійшли до міста…
Дим і чад.
Ще бої. Палає ще Полтава,
Корчаться дерева у вогні,
Та уже серцями радість править,
І мов квіти – усмішки ясні.
Скинуто тягар страшний неволі…
І почався знову творчий зліт.
Як усе змінилося довкола,
Хоч минуло й небагато літ!
Молодо проходять дні у дзвоні
Фабрик і заводів, що звелись,
Тільки посивіли трохи скроні
В тих, хто край звільняв од горя й сліз.
Це вони в боях плекали мрії –
І життя нагородило їх.
Молодіє місто, молодіє
Успіхами звершень трудових.
І стрічає осінь золотаву
Піснею верстатів і будов…
Хай же вас в нас мирний час, полтавці,
Окриляють праця і любов!
Федір ГАРІН, 1971

Моя Полтава
Шумлять вітри в знаменах пурпурових,
Сміється щедре небо голубе.
В святкових пишних, радісних обновах
Ще більш люблю, Полтаво, я тебе.
За свіжий подих тих світанків ранніх,
Коли на працю люди з дому йдуть;
За мрійний шелест молодих каштанів,
Що рясно для закоханих цвітуть.
Люблю тебе, моє чудове місто,
Коли повсюди у вечірній час
Ясних вогнів одягнеш ти намисто
І будеш знову чарувати нас –
Будинками новими, що звелися,
І тихим залізничним острівком,
І зорями, що в небі зайнялися
Над Ворскли мерехтливим рушником.
Мій рідний край – батьків тривожна юність,
Бурхливий плин сучасних наших днів.
Вінком для тебе кучеряві руна
Густих полтавських парків і садів.
Вінком для тебе – Перемоги слава
І чисте, мирне небо голубе.
Рости в труді, квітуй, моя Полтаво,
Ми ще не раз прославимо тебе!
Андрій ПАШКО, 1965

Здрастуй, Полтаво!
Здрастуй, Полтаво! Я знову з тобою,
Зеленії трави покрились росою.
Вдихаю повітря, а серце від щастя
Шепоче: «Полтаво, ти стала ще краща!».
В садах мальовничих красиві будови,
Лиш рік семиріччя – а скільки їх нових!
Світлієш, красуне, в цвітінні каштанів,
І образ твій юний в усмішці тюльпанів.
Я хочу, щоб вічно цвіла ти, Полтаво,
У праці звитяжній росла твоя слава!
Олексій ДМИТРЕНКО, 1960