Особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім’ї. Основною умовою укладення шлюбу – є вільна згода чоловіка та жінки, а недотримання цієї умови тягне за собою недійсність шлюбу. Про основні аспекти визнання шлюбу недійсним інформує фахівчиня Галицького бюро правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Ольга Гелемей.
Відповідно до статті 39 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) :
- недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
- недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
- недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною;
- за заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій – третій статті 39 Кодексу;
- якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу;
- актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини 1-3 статті 39 Кодексу), а також розірвання цього шлюбу.
Відповідно, якщо шлюб був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, тоді за письмовою заявою заінтересованої особи (чоловіка чи жінки) орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах 1-3 статті 39 Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 40 Кодексу, шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.
Фіктивним є шлюб, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.
Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю.
Відповідно до статті 41 Кодексу шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:
- між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частини 5 статті 26 Кодексу;
- між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
- з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
- з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.
Згідно з частиною 3 статті 41 Кодексу, шлюб не може бути визнаний недійсним у разі:
- вагітності дружини;
- народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, двоюрідних брата та сестри, тітки, дядька та племінника, племінниці, в особи, яка не досягла шлюбного віку;
- якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.
Статтею 45 Кодексу передбачено правові наслідки недійсності шлюбу, а саме:
- Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
- Майно, набуте особами протягом недійсного шлюбу, вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності, при цьому розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.
- Аліменти за останні три роки, які особа одержала від того, з ким вона була в недійсному шлюбі, підлягають поверненню.
- Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена.
- Особа, яка у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.
- Правові наслідки недійсності шлюбу, встановлені частинами 2 – 5 статті 45 Кодексу, застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, згідно з статтею 42 Кодексу, мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.
