— Сергію Миколайовичу, усе місто обговорює ваш конфлікт з новим складом місцевої влади, куди входить СДП, «Рідне місто» Удовіченка, «Свобода» та «Батьківщина». Скажіть, які причини такого конфлікту?
— Як би ви ставились до людини, яка в час складний для Полтави призначає собі зарплату 50 000 і відміняє харчування 2 500 дітей молодших класів? Як ви ставитесь до зрадників та Іуд, які продають, коли з`являється перша ж можливість? Як ви ставитесь до людей, яких няньчили, навчили писати, читати і говорити, а вони вставили ножа в спину?
— Хіба в політиці є мораль і якісь правила? Чи може бути вичерпаний цей конфлікт?
— Ніколи, це принципово. У мене і цього нового «колгоспу начальників Полтави» різні принципи і цілі. По-перше, я категорично проти підвищення ціни на проїзд, а «колгосп начальників міста» навпаки. Чим же вони відрізняються від Мамая. По-друге, я проти космічних зарплат керівників міста в 50 000 гривень, коли міська влада відмовляється годувати дітей 1—4 класів, а «колгосп начальників міста» призначили собі зарплати вищі, ніж у Президента в 4 рази: у Зеленського – 12 000 гривень, а в Шамоти і Чепурка, правої руки Удовіченка, – по 50 000 гривень. Чим вони відрізняються від Мамая, у якого зарплата була 50 000? По-третє, я за прозорість, де їхній план розвитку Полтави, де коаліційна угода і де щомісячний звіт виборцям у дворах та на підприємствах? По-четверте, я категорично проти політичної корупції, коли купують «тушки депутатів», а цей «колгосп начальників міста» роблять те, що робив Мамай: прямо на сесії купили депутата в «Самопомочі» і продали «Батьківщині». Я вигнав з партії і з міськради за це кількох депутатів. Я такого жаху в парламенті не бачив, як у міськраді Полтави. Висновок: вони продовжують справу Мамая і такі ж, як і він.
— Чи дієздатний цей склад коаліції, адже там зібралися депутати з різними поглядами: екс-регіонали, ліві, свободівці, бютівці…
— Я ж і кажу, що це не коаліція, а «тимчасова компашка», яка зібралася «на дєло», зібралася як у фільмах «брати банк». І після першої невдалої спроби пограбувати полтавців вона розпадеться. Я буду стежити за кожною копійкою, за кожним кроком. Переконаний, ми об’єднаємо зусилля з новими народними депутатами від Полтавщини. Вся Полтава вже рік чекає, коли ця «комапшка», цей «колгосп начальників міста» всядеться у свої крісла й почне працювати: дахи і під’їзди не ремонтуються, вікна не міняються, дитячих майданчиків немає, дерева не пиляються, тротуарів немає, вулиці не прибирають, парки занедбані, робочих місць немає, з ринками бардак, ливнівки не працюють, підвали затоплені, бурульки вбивають людей ну і т.д. І де не глянь – як не 200%, так 500% переплатили за щось на тендерах. А тарифи ЖЕО-2, квартплата взята «зі стелі», жодної угоди між людьми та ЖЕО – просто присилають папірці, на яких пишуть те, що хочуть. А загальнобудинкові лічильники? А транспорт? Можна до ранку продовжувати. І це в місті з чотирьохмільярдним бюджетом.
— А ви зверталися до нового керівництва міста з зауваженнями та пропозиціями?
— Та вони бояться один одного, своєї тіні і людей: не ходять у двори та на підприємства звітувати, відгородилися охороною у міськраді, секретарками, приймальнями. Я пройшов 400 дворів Полтави і зустрівся з тисячами простих громадян. Люди в шоці від неповаги з боку влади, жаліються мені, що на прийомах громадян керівники міста ображають простих людей.
– Що було останньою краплею, аби ви прийняли рішення йти своїм шляхом, як ви кажете, з простими людьми?
– Це був День Конституції, до мене прийшли люди з Огнівської,14, де вже тиждень не було газу. Я вийшов разом з ними на протест, і ми примусили міську владу вплинути на Полтавагаз і увімкнути газ. Шамота мені там сказав: «Каплін, ти зі своїми простими людьми зіпсував мені свято». Я йому відповів, що раз він уже не проста людина і в нього може бути свято, коли страждають прості люди, то знати більше його не хочу. Між «шамотами» і простими людьми особисто я обрав простих людей. Але останньою краплею було, коли він та інші зами від Удовіченка та «Батьківщини» проголосували за підвищення зарплати до 50 тисяч, що вища за президентську в 4 рази. Я просто видалив їхні номери телефонів і забув, як звати і що пов’язувало. Крапка!
– Така зрада помічалася і раніше, чи на Іуд, як ви говорите, вони перетворилися після вашого непроходження в парламент?
– Коли я був депутатом, я тримав їх всіх у залізних рукавицях. Ми добилися відміни загальнобудинкових лічильників, я залучав мільярди в область та місто, ремонтував школи і лікарні, купував техніку, захищав інтереси простих людей, учив їх працювати, примушував працювати. Я тримав руку на пульсі. Проте був один випадок, про який я дізнався вже пізніше. Прийшов до мене Шамота і каже, що перевізники вийшли під міськраду і вимагають проїзд по 8 гривень. Але він їх переконав на 7 гривень. Каже, треба погоджуватися. Я звичайно послав і Шамоту, і перевізників. А потім я дізнався від перевізників, що цей мітинг, цей цирк вони розіграли разом: перевізники, Шамота, Удовіченко-Чепурко, Мамай. Вони це зробили, щоб обдурити мене і полтавців. Які вони очільники міста? Комедіанти, аферисти та авантюристи. Тоді я все ж вистояв і не дав підвищити тарифи на проїзд.
– Які у вас плани, де ви збираєтесь жити?
– Там, де й живу, у Полтаві. Закінчую справи в Києві, житиму далі в Полтаві, тут моя дружина та рідня. Я не відпочивав 7 років, спав по три години на добу, хочу нарешті просто виспатися. Така є мрія і мета.
– Ви балотуватиметесь на посаду мера міста?
– Так, я іду в мери Полтави. Іду разом з новою молодою командою – новою партією під назвою Партія Капліна «За простих людей». Полтава може стати соціальним містом, де турбуються про людей і створюють комфортні умови для їхнього життя. Полтава має стати містом нових робочих місць та соціально-економічного розвитку. Невдовзі я презентую програму простим людям у кожному дворі, на кожному підприємстві. Ми презентуємо команду, яка візьметься за зміни на всіх рівнях.
– Опишіть двома словами свій план…
– Я маю колосальний досвід керівника на виробництві, депутата парламенту двох скликань, голови комітету соцполітики, очільника профспілками. Створив і очолив партію, маю економічну та юридичну освіту, займався науковою діяльністю. Хочу, щоб весь цей досвід служив Полтаві. Так і буде.
– Які головні напрямки вашої програми для Полтави?
– Насамперед це соціальний захист населення. Потрібно почати з наведення порядку в обліку тих людей, які потребують соціального захисту. Маємо запровадити гнучкий соціальний реєстр, організувати контроль за якістю таких послуг. Гроші і підтримку мають отримувати і ті, хто цього реально потребує. І в достатньому обсязі. Такі програми, як «Турбота» повинні бути масштабнішими. Полтава буде реально соціальною столицею України. Коли я був депутатом, я приділяв багато уваги розвитку охорони здоров’я: побудував нейрохірургічне відділення в обласній лікарні, побудував найкращий в Україні центр екстреної медичної допомоги. Ми ремонтували лікарні та школи. Соціалка і охорона здоров’я була і є для мене пріоритетом. Я не хочу чекати на реформи в освіті, а прагну впроваджувати їх у Полтаві вже негайно. Вони починаються із підвищення зарплати вчителям і оновлення програмної та науково-технічної бази. У нас буде окрема програма в соціальній сфері, освіті та охороні здоров’я. Ще раз наголошую: головним фактором комфорту в місті має бути розвинута освіта, охорона здоров’я та соціалка.
– Одне з найгостріших питань – стан комунального майна та землі, які тут плани…
– Тут треба працювати в кооперації з державою, починаючи з міських фіскальних реєстрів, запровадження досконалих конкурсних процедур передачі майна виключно на інвестиційній основі. Ну і, звичайно ж, ми маємо провести ретельний аудит та прибрати всі корупційні схеми. Практика роздачі землі й кіосків депутатам має піти в небуття. Кожен квадратний метр землі в місті має служити кожному мешканцю Полтави, а не депутатам та чиновникам, які ще й зарплату отримують у 4 рази більшу, ніж у Президента.
– До речі, щодо зарплат і фінансів Полтави, які вами плануються зміни?
– Перше і головне – жити добре повинні всі, не може бути зарплата в чиновника 50 тисяч, як у Чепурка або Шамоти, або заступників мера від «Батьківщини», а в простої людини пенсія 2 тисячі і зарплата 3 тисячі гривень. Такого не повинно бути і не буде. Друге: маємо підвищити якість бюджетного планування, спираючись на довгострокову програму розвитку міста. Зараз бюджет приймається цим «колгоспом начальників міста» на основі корупційних побажань депутатів коаліції, ділиться, як пиріг. А повинен служити завданням міста в інфраструктурній та соціальній сфері. І головне, я хочу, щоб про фінанси міста чиновники доступно доповідали кожній полтавській родині, звітували через ЗМІ, на зустрічах у трудових колективах та на підприємствах. Ще разом з урядом працюватимемо над тим, щоб бюджет мав гнучкий характер. Сьогодні 80% статей захищені – фінансової надходження у регіони малі, що суперечить ідеології децентралізації. Я як досвідчений парламентар буду поєднувати співпрацю Полтави з урядом та парламентом та роботу міського голови в Полтаві, аби змінювати систему. Будемо допомагати Президенту.
– Пріоритет для полтавців – це нові робочі місця та розвиток підприємництва, великих проектів?
– Так, тут треба зробити три речі. Перше – долучати до команди спеціалістів з проектного управління для підготовки інвестиційних програм, друге –об’єднати зусилля для просування таких програм за кордоном і всередині країни плюс дерегуляція в межах міста для створення адекватних можливостей для інвесторів. Довіра інвестора – важлива річ, головне, щоб новий міський голова і його команда мала довіру по всій країні і за кордоном. Керівник міста повинен мати авторитет і бути відомою особистістю, а не колишнім масажистом чи самогонщиком. Тоді буде розвиватися інфраструктура та містобудування, інновації і підприємництво. Роботи попереду багато. Але головне, щоб ця «компашка» авантюристів не загубила наше місто.
– Коли ми побачимо вашу програму?
– Зараз наше завдання не допустити розвалу міста. Сьогоднішня коаліція або «колгосп начальників» просто знищують Полтаву. Призначають на відповідальні посади кумів, братів, сватів, а собі збільшують зарплати до 50 тисяч. Наприклад, за результатами кварталу керівники міста отримають по 100 тисяч гривень за місяць. Основні проекти заморожені, комунальна сфера просто вмирає на очах. Плану немає, коаліція тимчасова, непрофесійна та ситуативна, господаря міста немає. І головне, вони ненавидять полтавців, а люблять тільки їхні гроші. Це якийсь цирк: корупція об’єднала і націоналістів, і комуністів, і регіоналів, і бютівців – усіх. У нас же багато задач на майбутнє, це і підвищення професійності міських чиновників, запровадження електронного сучасного управління містом, забезпечення прозорості. Я б виділив якість послуг ЖКГ, зменшення місцевих тарифів, модернізацію системи господарства, енергозбереження і т.д. Тому програма буде презентована в кожному дворі, надіслана кожній родині, і тоді разом почнемо працювати. І головне, звітуватимемо щомісяця перед людьми. Ми зробимо Полтаву найкращим містом в Україні.
